Кольоровий тиждень .

В лузі дощик із квіток
кольоровий сплів вінок.
У долину, аж до річки,
простяглись барвисті стрічки.
Ось червона, перша стрічка, —
колір стиглої сунички.
Друга —жовта, наче сонце
зазирає у віконце.
Третя — то зелена,
як листок берізки, клена.
А четверта  - синя, як ті сливи,
що дощі вмивали й зливи.

П'ята стрічка – кольорова,

Вона барвиста, веселкова!

Кожного разу, побачивши в небі веселку, ми, як зачаровані, милуємося прекрасним творінням природи, вражаючим небесним явищем, яке приковує нашу увагу. З’являється місточок, який з’єднує землю з небом – це чарівна веселка. Це не просто гарне видовище, а й велика радість. Вона змушує посміхатися, піднімає настрій. 

У веселки аж сім кольорів –

Засвітилась вона угорі,

Мов коромисло, висить ця дуга.

Друга назва її – …

(Райдуга)

 У Базовому компоненті дошкільної освіти багато уваги приділено вихованню свідомого активного дошкільника. Це дитина, яка вміє і хоче пізнавати світ, не прагне до готових рішень і моделей поведінки, а хоче відкривати його самостійно: на дотик, смак і запах; такий малюк воліє роздивитись усі кольори яскравого світу, почути всі його звуки й мелодії.

       Кольори зцілюють нас, змінюють наш настрій і внутрішній стан, заспокоюють і змушують діяти, розпалюють творчу думку або пристрасть, допомагають зосередитися. Колір впливає на підсвідомість не менш сильно, ніж вчасно сказане слово. 

Разом з дитиною можна намалювати веселку.

Чому веселка має сім кольорів

Українська народна казка Чернігівщини

Було це у сиву давнину. Житла колись у селі бідна дівчина-сирота. Маленькою ходила найматися до людей. То гуси пасла, то городину прополювала. А коли підросла, найнялася працювати до пана.

Пан був злий, жорстокий і підступний. Настав час і надумав він видавати заміж свою дочку. Треба було посаг готувати. Позвав пан бідну сирітку і наказав напрясти за сім днів сім сувоїв полотна. А якщо вона це не зробить, то буде покарана.

Дівчина змалку трудилася, тож вміла все. Кожного дня вона ткала по сувоєві полотна. А під вечір ходила на луг і збирала квіти, трави, кору. З того вона робила фарби. Кожен сувій фарбувала іншим кольором. Потім пішла до річки, випрала сувої і розіслала сушити. Дівчина була така стомлена, що сіла на березі і міцно заснула.

А в цей час налетів шалений вітер і здув полотно у річку. Прокинулася дівчина, а сувоїв нема. Гроза закінчилася, дощ затих. З-за хмар виглянуло сонечко, а в його промінцях виблискували кольори сувоїв, які пряла дівчина.

За те, що дівчина не виконала завдання, пан її жорстоко покарав. Та з того часу після дощу часто на небі з’являється веселка із семи кольорів. Вона й досі нагадує про бідну дівчину.